Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Білицька: Реинкарнация в Гитхорне - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Білицька відповів на коментар Griva 9, 05.09.2018 - 08:01
Ну, изначально хотела написать гусЕм, но вроде бы ударение не совсем правильное получается)
Володимир Байкалов, 29.10.2017 - 22:48
Глубокое и с юмором. Понравилось!ИМХО, лучше с ударениями будет: "Там пожить, хотя б червем". Будете человеком Ольга Білицька відповів на коментар Володимир Байкалов, 30.10.2017 - 14:54
Спасибо) Да, с ударением, наверное, лучше, первый вариант был именно такой)
НАУМ, 13.03.2017 - 18:18
ДОБРА НОВИНАМатвія 24:14 «І цю добру новину про Царство будуть проповідувати по цілій населеній землі на свідчення всім народам, а тоді прийде кінець» А й справді, що у нас нового, Чим ми здивуєм білий світ…. Пани ті самі – хитрі і убогі, А всі, хто грамотні, забули рід. Навчились бачить недалеко, Сусід лукавий спокій вкрав. Свої порядки силою впровадив, Дітей проти батьків облудливо навчав. Допоки в рабстві ми ходили, Підтакували і вдавали, що свої, Імперія, мов тин гнилий, трималась, Все пожирала і плодила глитаїв. Та й наші підпанки не кращі….. Як треба, й батька продадуть. Своєю мовою наївних ошукають, Державу за нізащо віддадуть. Всі нарікають, мов навкруг неволя…. Хто бачив правду, хто у правді жив? Відколи рід людський існує, Утопією марить, міфом дорожить. Так пильно придивляємось на захід, Звідтіль надія щоб звільнитись від орди. Та русичів не раз вже обдурили: Христа науку нанівець звели.. Середньовіччя морок аж до нині: Таємні ордени, поділений весь світ. До Слова Божого нема поваги – Традиції і єресі, апокрифічний гніт! Відколи Господа апостолів позбулись, Рим віроломний єресі вживав, Закони Божі замінив на власні, Політик в рясі світом керував. Сьогодні всі про теократію забули. Світ став увесь, мов балаган…. Та ж Сина Бог Царем поставив – До чого демократія і війни, тут і там? Підуть у забуття пророки бутафорні, Що закликають силою здобути світ. Син Божий людство об’єднав наукою любові, Лиш Слово Боже вчить як подолати гніт. Чи треба йти на ниций компроміс І потурати неукам зрадливим і убогим…. Хто Слово Бога виправляти смів В догоду ворогам і зрадникам народу?! Бог ненавидить війни і розбої. Син Божий дав наказ – сховати меч. Планета лиш для тих, хто житиме в спокої: Не буде вже ніколи панства, королів і протиріч! Ольга Білицька відповів на коментар НАУМ, 14.03.2017 - 09:06
Ваш вірш вийшов глибшим за мої думки. У нас справді дуже складна історія, але зараз найбільші прагнення - то мир і спокій. Чого всім і бажаю!
|
|
|