Не кажіть, що ми не варті,
Ні прекрасного життя,
Ні доріг від каяття,
Що не буде з нас пуття,
Я скажу: Всього ми варті,
Не кажіть, що ми є зброд,
Що без цілі ми скидаємось,
Що за гроші продаємось,
І історії стидаємось,
Я скажу: Ми є народ,
Не кажіть, і не журіться
Що нас чимось обділили,
Що не правильно ростили,
І учити, геть не вчили,
Я скажу: Самі учіться,
Не кажіть, благаю, рідні,
Що не варті ми свого,
Що ми пил в руках когось,
Що когось ми боїмось,
Я скажу: не ми є бідні,
І не бідний край наш милий,
Бідний той, хто Україну,
За копійку, та в руїну,
І ту совість, без спочину,
Підкупити хоче гниллю.
ID:
755859
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 17.10.2017 21:56:53
© дата внесення змiн: 17.10.2017 21:56:53
автор: Дмитро Лісаєв
Вкажіть причину вашої скарги
|
