Про кохання я думав не часто,
В молодих та і зрілих роках,
Та не дасть Бог тим щастя,
Що його не тривожать в думках.
Хто пливе просто за течією,
Хоча поруч життя пролітає,
Ігнорує стосунки з сім'єю,
Не цінує, всіх хто щиро кохає.
Та кохання є хитра наука,
Воно часом із розуму зводить,
Та повірте у мудрість народу,
До байдужих воно не приходить.
Лиш до тих в кого серце хороше,
Хто в уяві вершини долає.
Тільки той полюбити ще зможе,
Хто з дитинства в хмарах літає.
