Над Сеною листочки рижі
Танцюють з вітром невпопад.
Давай зустрінемось в Парижі,
Щоби відчути листопад.
Чекають миті нас бентежні —
Насолодитися сповна.
І, за традицією вежі,
Шампанське вип’ємо до дна,
На брудершафт. У поцілунку
Перебіжить енергій струм.
Ми порадіємо дарунку,
Перепочинемо від дум.
По набережній, до Монмартру,
Блукати будем між вогнів,
Побачим панораму-карту,
Де Мулен Руж зачервонів.
Там — романтичність і свобода,
Захоплюють довкруж дива.
Коханим бути — насолода,
Натхнення в душах ожива.
На королівськім диліжансі
На мріях понесе Пегас,
Та повертатися на часі...
Париж залишиться без нас.
Люблю такі вірші Колись написала "Мечтаю о Париже" Стих спели, правда мне песня не понравилась. Порой попадаются такие музЫки, которые текст не украшают, а портят...