Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Пісаренчиха: ТОСТ 7 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Гість-Наум, 03.01.2018 - 22:38
КАВАДо нині думки спільної немає Чи тішитись, чи боком обійти. Одні без неї жити не бажають, А інші – у страху від зваби гіркоти. Весь світ сьогодні кавоманить, Немає місця де її нема. Лиш пристрасті у культ довели – З гір ефіопських дивний дар. Одне відомо достеменно: Зерно це просто золоте. Прибутки від його плантацій Лиш нафту не зуміли обійти. Собі ми любим догоджати, Завзято слухаєм байки. І легким дурманом напитку Свої всипляємо надії і думки. Ніхто її ніяк не заборонить. Це Божий дар і досконалий він. Хто ж міру загубив, йому все шкодить, І кава зовсім ні при чім! Пісаренчиха відповів на коментар Гість-Наум, 04.01.2018 - 11:48
Дякую. Кава - слабкість. Намагаюсь контролювати. Зовсім кинути - не змогла.
Віктор Ковач, 12.12.2017 - 12:45
Чуловий тост! П’ємо за папірці, хто їх бажає - а ось ці рядки найбільше сподобались
І за безцінну радість оптимізму Пасічник Анатолій, 12.12.2017 - 11:58
отрути в природі не буває, і все. що природно, все - цілющо, просто в міру (їсти. спати. працювати. кохатися...)
Пісаренчиха відповів на коментар Пасічник Анатолій, 12.12.2017 - 12:08
Знову Ви мене до гріха доведете. Знову дурниці писати почну. А можливо і не дурниці. Ми з Вами не знаємо, що в цьому житті має яку ціну. Висновок: ДЯКУЮ.
|
|
|