Людей не бачу, лиш маріонетки
Та клоуни сумні без макіяжу.
Не справжні, як фальшиві етикетки
Оточують пусті у камуфляжу.
Немає посмішок, немає привітань.
Усі похнюплені і злі немов собаки.
Немає радості і щастя побажань,
Злиденні кріпаки, а не козаки.
Сумне суспільство. Сумно на душі
І сірі постаті людей на тротуарі,
Що сунуть нетрями по кам’яній глуші,
Пливуть життям у власному кошмарі.
Нема запалу, іскри Божої нема.
Пісні співають тільки під горілку.
Тож вибір є: сума або тюрма
Або тихенько зійдеш у могилку.
Як все це сталось, як же спромоглось
Забрати нашу віру у майбутнє?
Через коліно поламати як вдалось
Увесь народ?.. Аж ми усі присутні!
Жовтень 2017р.
Справжні люди і герої там ... тримають оборону ... А ми тут мовчимо і не охороняємо життя від корупції , хабарників і від поганих людей , які і будуть неправильний наш день !
