Не збирайте собі скарбів
на землі...
Їдуть в теплі зажиті –
вікнами – в дорогожитність
освітленими –
снігом з верху підбиті
потяги синьо-блакитні…
Що чує твоє серце –
там, куди і – несеться!
Славно! – це зветься
Стоїть і плаче
плине
чи й плаче
сніжно-дорога гузенька!
Лиш це, одначе,
Тільки і це одначе є –
музика.
Та я – як маргарити;
славно в скарби несем це!
Всі світлі маргарити
схочуть у серці жити –
хочуть – і тягнуть серце.
Де твої, серце, живчики –
там скоро буде і серце!..
Де твої – маргарити??
Прийде агнець світлий – вселиться –
з Отцем своїм – в твоє серце.
В Різдво святе! буде жити...
Агнець прийшов у серце!
Агнець – у світлі пасеться!
01.01. 2009
