Гарні вірші із старої кишені,
Бо щемом в спогадах серце лоскочать,
Згадкою як тоді шелестили клени
І як гуси у небі радо гогочать,
Як в лісі кисень запаморочливий,
Як кожний гриб співає пісню забуту,
Як стовбури у сосен мироточні,
Як дуби знають: прийшов ти на спокуту!
Старі вірші…
Немов в минулому себе торкаєш:
Емоційне роками ти не змінився!
Хоч за нерозумність себе картаєш,
Та перед бідами ніяк не схилився!
12.02.2018
К.