Присвячується Коцюбі Віталію
Новоярівськ,Львівська обл..
Не мовчи, мій синочку, не мовчи! Не мовчи!
Чуєш хлопче! Гудочок я чую.
Підніми телефон! Ще хоч слово скажи,
Може,мамо, я знову почую.
Не плачте матусю! Василинко, не плач,
Посміхнися Назаре!Майдане!
До вас я тулюся! Україно, пробач,
Завтра сонце над Києвом встане.
Я ще чую рідненька! Серце рветься, щемить,
Залишаюсь з майданом-тривога.
Та чому, мій синочку, телефон твій мовчить,
Тому, що у мене до Бога дорога.
Чуєш мамо! Майдане! Країно моя!
Мене сотня прийняла, як сина,
Чомусь скучно мені, хоча всі ми сім’я,
Найдорожче для нас -Україна.
Гони брате! Чуєш! Майдане, гони!
Нахабного звіра з майдану.
Ми там в небесах України- сини,
Навік полюбили її, як кохану.
Ти не плач, моя мамо, не ридай- я прийду,
Почекай мене в барвах весняних.
У садочку під вечір тебе я найду
Гвоздик принесу, тих духмяних.
А я тут, моя мамо! Чуєш брате, молю!
У землі я, та ти не журись.
Навіки на варті я з братом стою
Прийди, хоч разочок за нас помолись.
Василинко!Назаре!Тато знав, що робив,
Не плач, молодая дружино,
Та звір знахабнів в мене кулю пустив
За тебе, боровсь я країно.
19.12.2014 р.
