і лютує лютий люто!
у танку хурделиць пута
в"яже в скреготі і злості
світу так!.. - аж ломить кості
м"якотілої зими.
неутомнонадолужний,
діві зим білявій дружний -
лише в лід плавкий, прозорий
окував її у сонні
дні розніжені вельми.
і крізь ті холодні стіни
зазирає діва в ліні -
баче танці сніговійниць,
що завоїсті і вільні
і яскріють у снігах.
кучогурою донизу
впало небо з тріском хмизу -
світ осліпний білим світлом
переметом на шляхах
у нестямі марить літом...
...під весняні "дзілінь-дзень!"
промайне цей день останній,
зиний в лютості прощання,
заметільний білий день...