Я полюбила каву з молоком,
А ще світанки сонячні й на гору сходи.
Я полюбила цю тополю за вікном,
А ще у мене нові файні боти!
Я полюбила посмішку сніговика,
Який зображений на новій кружці.
Я навіть в захваті від цього яблука,
Яке чомусь лежить у мене на подушці!
Так легко щастя в дріб’язку знайти
Простому, тихому, земному…
Але женемося, чомусь, за щастям ми,
Яке для нас далеке, маревне і невідоме…
Шукаєм щастя ми по всіх світах,
Шукаєм радості, удачі і своєї долі,
А істина ж банальна і проста -
Слід спершу полюбити те, що є довкола!
Не слід любить одразу весь цей світ,
Усе велике завжди починається з малого,
Ти те, що поряд, міцно полюби,
І світ тобі відкриє нові двері та дороги!
Хай вітер, бурі, гіркота і сум,
Та слід знайти в собі останні сили,
Щоб полюбити щось незвідане й нове,
Як я ось каву з молоком недавно полюбила…
01.11.2017
Про боти - повеселило 
