Мишка їсти захотіла... Працювати ж не любила,то ж
сиділа в нірці. А батьки їй догоджали, гладили по спинці.
Ось сьогодні знов побігли поживу шукати... мишка-донечка
чекала, потім вийшла з хати.
На все пильно подивилась... Навкруг нива золотилась.
Жайвори-артисти так виспівували гарно! Все ж хотілось їсти.
Йти на ниву не схотіла, бо ж насправді ліньки.
Батьки ж люблять працювати, й зерна он є скільки!
І для качок, для гусяток, для гусей, для поросяток є зерна
доволі. Швидко можна назбирати. Нірка ж тут, у полі!
Мишка-доня хвилювалась... не за маму й татка.
Вона думала, щоб швидше принесли зернятка!
Принесли. Нагодували. Є чим ласувати.
Нехай доня відпочине, встигне працювати.
Всі ми мудрі й розумієм, що ж то буде далі, як не зможуть
працювати ті батьки старанні.
А тепер давайте разом поміркуєм трішки... що зробити,
щоб було все добре у мишки?