У безмежному Всесвіті виникне інша планета,
Там оселяться люди чи більш досконалі створіння.
Сонце сходити буде на півночі, заході, півдні?
Може, зійде два сонця? Чи, навіть, одразу з півсотні?
І летітимуть в небі рожевім хвостаті комети,
Літо буде завжди і родитимуть ниви постійно.
Будуть очі в «планетників» чорні, а усмішки – світлі.
Там не буде хвороб і не буде нещасних, голодних.
І зелені троянди (а чом би і ні?) чи картаті
Дощик вмиє дрібний, не поллється спустошлива злива.
Війн не буде ніколи, «планетники» в думці єдині
Відкриватимуть землі і вивчать науки незнані.
І планета Земля на старих і запилених картах
Стане диво-легендою, наче колись Атлантида.
Та родинним п’ятенцем на вушку планети-дитини
Буде здогадка-спомин про наше «землянське» кохання…
