канонний вдих/видих чи хвиля іде - прилив
надсадно хтось диха над самі вуха чи море сниться
ти колір - ніхто достеменно не вивчив ще твій уплив
на очі людей. та і яка різниця
якщо життя - в'язниця
живи собі потай - променем через скло
камінням фундаменту порохом на полицях
канонний червононосий клоун невдалий клон
щасливих. допоки завмер ти - посмішками на лицях
допоки ти не в мисливцях
ти випав зі своїх графіків станів граф
графин для думок; зі спогадів - випав сніг
якщо би в рулетку - певно б усе програв
якщо би слабким був - певно б не падав з ніг
від втоми. додому - ні бо тебе там ніх-
-то не чекає ні-
-хто ми каємося чи ні
х
то ми чи хтось зняв реаліті про двох покидьків
або пише книгу - її томи стали нам середовищем існування
прокльони чи справді наше то листування
~~~~
ти вигадав календар у якому нема зими
ти вигадав залізницю із двох лиш станцій
але твоє серце - пазл із тих що тікають мало не босими
і більше не повертаються
~~~~
ворота очей відчинені відпочив почин затягнувся в справу вчепись і рухай
а шторм свій надвечір надсадно прошепочи
уже над потрібні вуха
люблю такі вірші, не вмію так писати 
