Зранку сонечко сміється,
Вітер гілочки гойдає,
А на них цвітінням пишним,
Вишня здалеку вітає
Всіх, хто дивиться на неї,
Хто любується красою,
Поміж цвіту розвеселий
Розцвірінькався горобчик,
Гарно, тепло так довкола,
Ох! Який чудовий ранок!
Півник пісеньку заводить,
Кури важно куткудачать,
Все проснулося, ожило,
Кози, свині стали в стайні,
Завертілось, закружилось,
На подвір'ї знявся гамір,
Раптом громом рознеслися
Відчнившись швидко двері,
Все затихло, зупинилось,
Це Андрійко вийшов врешті,
Ні, не вийшов, радже вибіг,
Пролетів мерщій крізь ґанок,
Зупинившись роздивився,
Щось мудруючи у планах,
Видивлявся, хто де ходить,
Видно став когось шукати
Й крикнув дзвоник-голосочок:
"Джуді! Джуді! Де ти? Де ти?!"
Помовчав, послухав добре,
Чи не чути часом гавкіт,
Набрав духу і укотре:
"Джуді! Джуді! Ну ж бо, хватить!
Виходи до мене друже!
Виходи мерщій, не грайся!
А не вийдеш? То не дуже
Вже на мене ображайся!
Я й без тебе йду на вигін,
Там де гойдалка в смереках,
Не чіпляйся більше нині!
Що, не віриш? Дуже легко!"
Ще було хотів сказати,
Та у захваті все ж змовк,
Вихром мчався попри хату
Друг, кудлатенький дружок,
Біг, летів, крутився радо,
Голосливий і швидкий,
Пригнув, ввись злетівши птахом,
Мить й Андрійко разом з ним
Вже в траві... Це було щастя!
Сміх і гавкіт! Крики й шум!
Хлопчик весело питався:
"Джуді! Джуді! Де ти був?!"
А над ним цвітінням пишним,
Вишня здалеку вітала,
Ранку сонечко сміялось,
Вітром гілочки гойдались...
ID:
781251
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.03.2018 20:26:44
© дата внесення змiн: 09.03.2018 20:36:19
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ
Вкажіть причину вашої скарги
|