|
ЧАСТИНА ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ. ПОДОРОЖ
НАВКОЛО ЗЕМЛІ ЗА 20 ДНІВ
-«Любі дітки! Сьогодні почну свою казочку з роповіді про пустиню Сахару, яка розташована у північній Африці. Вона займає територію у 3,6 міліонів квадратних кілометрів. Це найбільша пустиня у Африці, і, одна з 3-х найбільших пустинь у світі. Вона відома своїм надзвичайно сухим кліматом, високою температурою повітря, пісчаними дюнами, оазисами, надзвичайно бідною рослинністю, одно або дво горбими верблюдами, ба навіть плато та горами, вершини яких вкриті снігом. Місцеві жителі, бедуіни, ведуть кочівний спосіб життя.»
-«Вау! Дідусю! Мені ще слід учитися й учитися! Я інколи гадаю, що усе на світі знаю. Але, як виявляється, це далеко не так. Ти просто неймовірний дідусь! Я тобою, насправді, дуже горджуся.» - у захопленні висловлюється моя люба Настуся.
-«Я дуже радий, сонечко ти моє, що ти розумієш, скільки тобі ще слід читати, дивитись, пізнавати світ у всіх його проявах, щоб стати освідченою людиною у майбутньому. Відкрию тобі невеличкий секрет – навіть дорослим слід учитися усе життя. Тому й я стараюся щодня дізнаватись щось нове, відкривати, по своєму світ, навчати інших, врешті решт. Ось так, моя люба. А тепер у мене до тебе наступне запитання. Чи ти готова до нових пригод?» - запитую усміхаючись.
-«Звичайно, дідусю. І на цей раз нас чекає зустріч із знаменитою Сахарою, що у перекладі з арабської означає «велика». І вона, насправді, відповідає своїй назві. На цей раз я хочу запропонувати тобі справжнє випробування. У кожного з нас буде один термос води на день. Її треба використовувати дуже економно. З їди у нас будуть тільки сухофрукти. Жодних скафандрів, пультів, будь якої іншої техніки. І ще одне. Пересуватися ми будемо тільки на верблюдах. Це дуже витривалі тварини, які довгий час можуть обходтися без води і їжі. Секрет такої витривалості полягає у їхніх горбах. Сама там вони накопичують їжу й воду.» - продовжую.
-«Прикольно! Мені уже нетерпиться пересісти на гужовий вид транспорту.» - нетерпляче відповідає Настуся.
Наш трансформер покидає Атлантику і безшумно приземляється у підніжжя досить високої дюни(примітка автора - пісчаний пагорб, котрий утворюється у результаті пісчаної бурі.) Нас уже очікують місцеві аборигени(примітка автора – жителі). Це невеличка група чоловіків закутана, з ніг до голови удяг, який на перший погляд виглядає на дахміття. Однак, він захищає від палючого сонця, й допомагає зберігати безпечну температуру тіла. Слід сказати, що ми, з онучкою одягнені у подібний одяг. Він легкий, зручний і робить нас схожими на арабів. Спілкуюся англійською мовою, так як арабською не володію.
-«Hi, guys! How`re you doing today? It`s pretty hot in here, isn`t it?”
-“Hello! It`s not so hot and dry yet, but at midday you`ll regret for your desire to come here. O.K. Here are the camels. Look here! There`re very easy to take care of. Carefully have your seats. How do you like it?”
-“Awesome! That`s, actually, my first ride on such exotic animals. Oh, by the way. Can you imagine, that just yesterday we had been on the North Pole where the temperature was -60?”
-“That`s unbelievable! In the afternoon you`ll “enjoy” +60. All right. Have a good day!”
-“Take care, men! See you around!”
-«Дідусю! Я усе зрозуміла, а ось розмовляти ще не готова. Я хочу тебе попросити, щоб ти навчив мене англійської мови!»
-«З великим задоволенням, люба! До речі, як ти себе почуваєш на спині у верблюда?»
-«Я й мріяти про це ще зранку не могла. Сонце, правда, починає припікати. Я напевне зроблю декілька ковтків води, а то щось у горлі пересохло.»
-«You know I wouldn`t mind to drink some water myself”
-“Seriously? Do you think I can`t talk English at all. I guess, that you remember that I study at the specialized English school #1.”
-“I`m glad to hear that. So, how do you like Sahara?”
-“Well, it`s much better than I expected due to these lovely animals. Look! Grandpa! There`s some lake on the horizon. Can you believe it? Unfortunately, that`s just an illusion. You should know, that there`re no lakes or seas on the Sahara desert – just sand, total sand, dunes and oases. Got it?”
-“Totally! You`re right, as always. How could I forget about that odd phenomenon?”
-“That`s O.K, my dear. Now you`ll know it. I should tell you that sometimes when people get lost in the desert they imagine big cities, mysterious palaces, etc.”
-“Really? I didn`t know about that. It`s interesting. I`ll try to keep it in mind and retell sometime at our Geography class. That`ll be cool! You know, I`m sort of starving. What do we have for lunch?”
-“As I`ve told you – just dry apples and some water. We have to survive one single day. Will that be O.K. with you?”
-“Sure! I`ll be fine! Look! What`s that, in front of us?”
-“We`re lucky, sweetheart! That`s an oasis. We`ll find water and shadow here, at least, for a while.”
-“Terrific! How do I get down?”
-“Just say “Down!” politely.”
But the wise animals, who felt the sense of water stepped down on their own.
-“I didn`t know they`re so clever. That`s weird.”
ID:
782333
Рубрика: Проза
дата надходження: 15.03.2018 10:53:14
© дата внесення змiн: 15.03.2018 10:53:14
автор: Woody Paul Grey
Вкажіть причину вашої скарги
|
