Сьогодні трьох поранено в АТО
Й три материнських серденька занили…
А чи болить тому, хто втік в Ростов
І цю війну привів на Україну?
Сьогодні пролилася знову кров…
За що війна синів наших карає?
Чи не за те, що знають ту любов,
Що волю береже своєму краю?
І потекла їх кров у ту ріку,
Що Україні воленьку боронить…
Дитя ж героя раптом в дитсадку
Не по-дитячому сльозинку ронить.
Ріка та болем всюди розлилась
Й заглянула уже не в три оселі…
Чому ж і досі мрія не збулась,
Печаллю заткані міста і села?
Сьогодні трьох поранено в АТО
Й три горя в їх постукали оселі…
–Чи відповість за кров синів хоч хтось? –
Шептала кожна матінка до себе.
Їх троє тих, хто залишили стрій
І на їх місце сотні інших встали,
Життя вручивши долі й медсестрі,
Герої вірять: мир таки настане!
6.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Настане... Та коли?.. 
