«Течії життя»
Я жив, неначе і не жив
Блукав в пітьмі, поміж вечірніх вулиць
Когось втрачав, когось любив
Чи праведник я, чи безумець?
Несло мене по течії життя
Та озирнувшись, й нічого згадати
І у душі своїй не відчуваю каяття
Та за помилки ті, доводиться страждати
Ті погляди наповнені жалю
Людей, та їх мені жаль більше
Тут кожен грає роль свою
Хтось грає краще, а хтось гірше
І не потрібно співчуття
Ви краще ніж встроміть у груди
Хтось вхопить більше, ніж дає йому життя
Та ми усі є просто люди…..
Віталій Прокопович……….
29,08,2016.