Письменник – це не звання, не чин.
Не обов’язково ним і бути.
І перехожий поетом назвати себе може.
Та тільки справжній не пише на заказ,
Не пише в тенденції новій.
Не закриває душу він пера, для слави сьогоденної на мить.
Не справжній, якщо душа мовчить,
А дума голова.
Письменник – це наш народ, совість і журба.
Хто бачить нашу муку споконвічну.
Хто не жаліє бридких слів,
На поганців, ледарів і злочинців.
Письменник не слідкує за модою новою,
А що сьогодні там читають, – не спитає.
Письменник - це Посланник Божий, який нам про минуле нагадає.
( Ліні Костенко )
