«Сомі льє»
Малює небо, портрети душ
У тебе чорним, стікає туш
Цигарку в зуби, легеням крах
Думки тривожить холодний жах
Довкола ранок? Чи може ніч?
Я свій промовлю останній спіч
Порожня чарка, дістав до дна
Чия ж у цьому була вина….
Вино куштую, мов сомі льє
І не важливо воно чиє
Забравсь в печеру своїх думок
Повісив серцю тугий замок
Мов порятунок, той звук дощу
Із ним тривогу, я відпущу..
Ось там веселка, сім кольорів
Тобою просто перехворів….
Віталій Прокопович…….
18.05.2018.
