Де ти літаєш, горлице моя?
В яких світах, сердешна загубилась?
Чи зрозумієш, що скажу у снах?
Чи притомилась, натрудивши крила
І у спочинку, сил вже не знайдеш?
У забутті, кохання слів не вчуєш?
Дивись на зірку нашу, як зійде,
Я теж туди до тебе помандрую,
У коси твої з мрій вплету вінок
Та подарую з почуттів намисто,
В нім ніжністю прикраситься добро,
Оздобившись любов'ю, щоб навічно
Лишитись у закоханих серцях,
Наперекір всім бідам і розлукам...
Де ти літаєш, горлице моя?
Чому кохання слів моїх не чуєш?
