Я заберу собі увесь твій жах,
І безсоння також заберу,
Я віджену від тебе страх,
І світлий промінь наведу.
Я заберу всю чорну тінь,
І від болю все очищу,
Я виберу із цукру сіль,
І темне все навколо знищу.
Я заберу гіркий той спогад,
І штовхну солодкий подих,
Я покажу квітучий сад,
Де лікують душі хворих.
Ти візьмеш шмат мене,
І гарно все засвоїш,
Знов душа твоя живе,
А я сама іду босоніж.
Ти придбав нові легені,
І співаєш у всі груди,
А у мене від мігрені,
Страждають навіть губи.
Ти як сонце гарно сяєш,
Думала відчую промінь,
А ти за хмарами себе ховаєш,
Мені показуєш лиш тінь.
Я рятувала тебе для нас,
Хотіла бути з тобою,
Але наш вогонь погас,
Коли знищив мене собою.
