Beef & Liberty , або ходити по снігу - то майже як по воді
1)Ранок. Проснутись - два пакетики чаю в один стакан.
Зубна паста. ментол,
і пора рот полоскати.
Потім балкон, сигарета
Барак Обама в програмі по ТБ.
сум-дим відпускати
за вітром
щоб стати м'ягкотілим і вичавити з себе черговий текст:
густий і червоний мов кетчуп.
Нічний Київ як, впринципі, Чернівці
і все інше - все той же бар для дур.
Наливай.
Ціла купа пустих щік-відсіків, куди завше потрібно ще.
Pina_Colada , декілька шотів, де зверху абсент.
Квартира на Осокорках
і ракета пронизує небо(читай "слизова")
Мамо, здається, я таки став космонавтом.
2)Відпускай свідомість тільки на короткому повідку,
щоб одного дня епілепсія не постукала в стовбур мозку зі словами:
"дівча, прощайся з життям без турбот і,за бажанням, цнотою"
Бережи в голові постулат "Why not?", пам'ятай засвоєне в шкільні роки на ОБЖ-уроках, а ще
промокни ватку розчином спирту і протри наперед ранку на відкритому серці,
бо перший папік точно не спалить всього пафосу твоїх сальса-па,
друга справа я, чи будь-який інший хлопець,
можеш вважати, з села
з пробитими руками, туристичним рюкзаком за плечем і каріматом,
що разом формують хрест
в гору на Говерлу/Еверест/Голгофу.
або в кишені з запрошенням з воєнкомату в #АТО,
поки діти на паркані пишуть слово із трьох букв - МИР.
