Світлій пам'яті Гордія Шпига,славному юнакові нашого роду
За моїм селом колоситься поле,
Над моїм селом-сонце золоте.
І летять степами коні білогриві
У моє дитинство-диво чарівне.
У той рік далекий,як село бомбили,
Як горіли вишнІ в дідовім саду.
Коні білогриві на лету спинились,
Дідова могила на моїм шляху.
Уклонюся низько до землі святої,
СинІ квіти смутку в полІ покладу.
Посаджу я вишню в діда на могилі.
Його світлу пам'ять в серці збережу.
Ой ви коні,коні білогриві,
Зупиніться,коні,на стрімкім лету.
