Коли сніги робили важкі крила,
Їх зупинити вже було не сила.
В мороз і сніг із тих країв далеких,
Додому повернулися лелеки.
Ніхто не знає, знають лише птахи,
Що з них багато попаде на плаху.
Сніг ще не раз гніздо їх замете,
Та Батьківщина в них і є на те...
Здолавши хуртовину і морози,
Зіб’ють крильми замерзлі гіркі сльози.
Щоб вижити на цій землі святій,
Перемогти потрібно сніговій.
Засяє сонце, відійдуть морози,
Не буде більше для лелек загрози.
Тоді у гніздах на своїй землі,
Народяться лелеченька малі.
над всією країною... 
Дуже гарно 
.
гарний вірш..
