Весна вже поряд й ось вже на порозі
Із піснею та жартами іде.
І хоч втомилась люба по дорозі,
Вона нам сміх і посмішку несе.
"Степанова весна",ця чарівниця,
Жартує зі всіма й радіє.
Іде вона, мов лебедиця.
Все з нею розквітає,немов мрія.
Нам спадщину велику залишив
Степан Олійник,що завжди навчає,
Що нам свої думки відкрив,
Що кожним своїм словом надихає.
Зі сміхом мудрість він несе
Та правди вчить він теж зі сміхом
Ця мудрість в серці в нас живе.
Його слова велика втіха.
Його слова наш оберег.
Для нас він щирий та відкритий
Він перевершив всіх колег,
Бо гуморист талановитий !
На справі знався він своїй
І в правду вірив щиро.
А ще серця наші зігрів
В його словах велика сила.
Слова- це те, що ранить душі
Та душі зігріва.
Його слова для нас найдужчі,
Немов весни дива.
Знов на Одещину спустилась
"Степанова весна".
І всі наші серця відкрились,
І сміх навкруг луна.
