З дубів спадає прамудрий жолудь.
Клен золотим осипа дощем...
На крилах осені білошовкових
Чарівний ліс мене несе...
У світ далекий,у дивну казку,
Я в ній-Царівна,і скрізь дуби
Шумлять столітні одвічну пісню,
Серпанки сиплються голубі
Мені на коси,у серце,в душу,
У мої мрії,у світ надій.
Життя мов пісня дубів одвічна,
Немов серпанки ці голубі.
...Пливу Царівною,лечу над лісом.
Клен сипле в очі своїм дощем.
Прамудрий жолудь мене із казки
У світ реальний уже несе.
Дубам всміхаюсь і вдячна кленам
За ліс,за золото,за щедрість їх.
Спадає листя з дубів червоних.
І мені тепло побіля них...
