А дощ все йде та йде...
Хоч вже минула осінь.
Що хоче він сказать?
Чи,може,щось він просить...
Чи хоче,щоб його
В снігах ми не забули.
Чи хоче,щоб в краплинках
Його печаль відчули?
За ким печаль?
За ким так плаче й досі?
Чи ,може,назавжди
Він закохався в осінь?
І тяжко так йому
Із нею розлучатись,
І сил нема терпіть,
Щоб до весни дІждатись?
А потім-літо золоте
Як блискавиця злине.
І прийде осінь знов-
І дощова година
Настане на землі.
Й пору кохання дощ
Знов принесе землі,
Тепло і ласку щиру.
Напоїть осінь щедро
Джерелом до весни.
І буде знов чекать
Поки сніги відлинуть,
І лІто відгримить...
І знов кохана прийде
І листям золотим
Його ще раз обніме...
Гарно! 
