Осип Мандельштам
(переклад мій)
Куди у січні дітися мені?
Відкрите місто навіжено ласе.
Хмелять закриті за́щіпки дверні?
І хочеться ревіти аж до сказу.
Панчохи гавкітливих тупиків
І вулиць кособоких комірчини
Ховаються поспішно у кутки,
Гульвіси вибігають без шапчини.
І в яму, бородавчасту пітьму
Повзу до льодяної водокачки,
Перечіпаюсь, їм імлу німу,
Ворони розлітаються в гарячці.
Кричу їм вслід, мов кидаю м’яча
В якийсь промерзлий, дерев’яний ящик:
- Цілителя! Дора́дця! Читача!
Розмови на їдкій щабе́льній пащі!
Оригінал:
Куда мне деться в этом январе?
Открытый город сумасбродно цепок.
От замкнутых я,что ли,пьян дверей?
И хочется мычать от всех замков и скрепок.
И переулков лающих чулки,
И улиц перекошенных чуланы,
И прячутся поспешно в уголки
И выбегают из углов угланы.
И в яму, в бородавчатую темь
Скольжу к обледенелой водокачке,
И, спотыкаясь,мертвый воздух ем,
И разлетаются грачи в горячке,
А я за ними ахаю, крича
В какой-то мерзлый деревянный короб:
- Читателя! Советчика! Bрача!
На лестнице колючей - разговора б!
1937
Майстерно! 
