|
Мов дріб барабану, небеснії краплі
На римські шоломи, напружені лики.
Стікає обличчя на рАмена затхлі,
Помоклі, просочені одягу паклі,
Занурюють в землю малі і великі.
Подалі юдеї, коштовні та бідні,
Закони їх сила, тримайся порядку.
Інакше порушиш баланси всесвітні!
Хрести на їх варті, забиті у квітні,
Межею для смерті стоять і початку!
Дощі для пшениці велика потреба,
Вмиває сьогодні ті символи гніву.
Являє сплетіння людськая амеба,
Для свого спасіння, держави та неба,
Яке умістили до злого посіву.
На відстані поряд, але недосяжній,
Стояли ми опліч, прадавнєє Слово,
Несхоплений Вчитель і я ще уважний,
Хапався за те, що не вміщують сажні,
І краплі неначе змивали полову.
І Він мені мовив між ними спокійно,
Для натовпу добре - Закони і страта.
То цвяхи і стовбур не Господа прийняв,
Себе там забили ті люди стихійно,
Не йти їх шляхами просив Пантократор:
-Ти Кифо зі Мною ще був з Галілеї,
І бачив що межі покриті гріхами,
Розмите їх лико немов ті юдеї,
В дощі ось хапають за свої трофеї,
Неначе у храмі жовтілий пергамент.
Ось бачиш Хрестоса на хрЕсті поносять,
Їх очі папером і золотом вкриті.
І чіткії межі Голгофи запросять,
Узріти - спасають закони чи косять?!
Єднання їх люті то цвяхи забиті.
Ти вияви мужність, іще одне діло...
Що був ти зі Мною стражденним і гнаним,
А далі, від тебе диявол звіріло,
Все добре захоче відтяти від тіла!
Спасіння твоє, а його лише рани!
Гриміло над нами, трусило добряче,
З Голгофи стікали шоломи і кАти.
І в тиші що витерла крики і плачі,
Я бачив як Він їх зі мною пробачив.
То Хто був спасений, а хто розіп'ятий?!
#ОлегКупрієнко (с) 05.08.2018р.
ID:
806263
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.09.2018 11:14:56
© дата внесення змiн: 11.09.2018 11:14:56
автор: Олег Купрієнко
Вкажіть причину вашої скарги
|
