Плакса плаче кожен день,
На дивані, як тюлень,
Слабкість хвороблива, знемагає,
Олії та солі з цукром, немає...
Плаче плакса за Назаром, захлинаючись,
У любові вічній, признаваючись,
Плакати, щоб знали ви, корисно,
Вона носила червоне, намисто...
Помічницею старанною бувала,
Будувала, бо детально знала,
Вчила, як все правильно, благополучно,
Досконально, до дрібничок, влучно...
А сміяна, як калина рум'яна,
Раділа все, співаючи, як пташка,
І дочка і сестра і жінкою була, кохана,
Простою, як у полі та ромашка...
ID:
826980
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.02.2019 22:58:31
© дата внесення змiн: 26.02.2019 22:58:31
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|
