Можна світ поміняти: здолать буревії,
Будувати міста і саджати дерева.
Тільки б мати хоч крихітну краплю надії,
Тільки б знати, що зроблено все недаремно.
Можна довго чекать: все життя й трішки більше,
Жити, марити, снити коханим єдиним.
Тільки б знати: не змінить на забавку іншу.
Тільки б знати: ти теж найрідніша людина.
Можна вірити в Бога, в природу, у Небо.
На колінах благати від бід врятувати.
Тільки б знати, що є в цих молитвах потреба,
Що хтось молиться теж, не чекає відплати.
Наче вчать із дитинства: віддай і не думай
Чи повернеться те, що віддав. Та напевно
Не захоче ніхто потерпати від глуму,
Кожен мріє про щастя - кохання взаємне.
Як мудро сказано! "Можна довго чекать: все життя й трішки більше"...Люди народжуються для щастя! 
