*******
Колись давно мені здавалось
Без зайвих висновків і слів,
Що в світі безліч назбиралось
Сліпучо-кольорових див.
Що від тепла маленьких пальців
Пекуча крига розтає,
А квітів сонячні кружальця
Обличчя зрошують моє.
Що всі дорослі забувають
Cкладати ціле із частин,
Що люди справжніми бувають
Лиш наодинці, серед стін.
Що може світ перевернутись,
Коли я скою тяжкий гріх,
Що варто тільки посміхнутись –
І зброя упаде до ніг ...
Час минає
І лише підтверджує
Усі мої колишні відкриття.
