Не помічаєш плину часу,
Коли ти робиш те, що любиш,
Те, як, на яку ідеш трасу,
Бо є те, чого не погубиш.
Не помічаєш цих пустих дрібниць,
Які все крутяться навколо.
І відкриваєш купу таємниць,
Які тримають все це коло.
І не важливо, скільки саме треба часу,
Аби створить, зробить щось особливе,
Проте суттєво, як це виллється у масу
І те, яке воно: стійке, мінливе.
Немає значення, якою буде віддача:
Чи буде сонце тиші, чи буде море слів.
Головне ‒ це твоя унікальна передача
У майбутнє, у мрійливе, ніжне серце снів.
Чесно байдужий плин часу,
Коли робиш те, що захоплює.
Не впускаєш майстер класу,
Який в верх, до небес підхоплює.
07.11.2016