Так добре, коли нічого не чекаєш,
І борешся щоденно за добро,
І робити справ своїх не зволікаєш,
І крутишся сміливо, як свердло.
Так добре, коли нікого не чекаєш,
Бо знаєш: хто твої друзі та сім'я,
Та повсякчас нових знайомств, дій шукаєш
І не ховаєш своє, справжнє ім'я.
Так круто, коли нічого не чекаєш,
Не пропускаєш помилки,
До себе потрібну увагу викликаєш,
Не потрапляєш в прочерки.
Так круто, коли нікого не чекаєш,
Вирішуєш всі неполадки,
І душу від хвиль ясних не замикаєш,
Покращуєш свої задатки.
Так хороше, коли нічого не чекаєш,
І відкриваєш цей дивовижний, незвичайний світ,
Його із чимсь поєднуєш, та щось вмикаєш,
І розквітаєш, неначе пишний, неповторний цвіт.
03.12.2016
