Вино й свіча і дим від сигарети,
Надворі вечір, перший випав сніг.
Висить портрет… Красуня на портреті,
Яка йому приходить часто в сні.
Вино не п’є, неначе кіт - лакає,
Яке ж смачне у спогадах вино.
Думки, як птахи у ночі літають,
Життя його нагадує кіно.
Вино – життя – це Муза для поета,
Перо поета – димчата свіча…
А та, що з ночі дивиться з портрета,
Поетова оспівана душа.
Вино й свіча і дим від сигарети,
Надворі вечір, перший випав сніг.
Висить портрет… Красуня на портреті,
Яка йому приходить часто в сні.
