Скаже весна «до побачення»,
Літо прийде на побачення.
Сонце підійметься вгору.
Землю зігріє і море.
Учні підуть на канікули.
Їм нудьгувать буде ніколи.
Гратимуться у дворі
В цій найтеплішій порі.
Радо у річці поплавають
Оля і Ксеня із Клавою.
А як до лісу підуть.
Гриб там, малину знайдуть.
Червень – у літі є першим.
Мчить, мов на конику вершник.
В місяці цьому, всі знають,
Ягоди вже достигають:
Вишні, суниці, черешні,
Можна їх їсти нарешті.
Липень за червнем іде.
Липа у липні цвіте.
Цвіт її сушать на чай.
Є такий давній звичай.
П’ють, коли нежить, бронхіт,
Знизить гарячку цей цвіт.
Серпень у літі є третім.
Сонце щоденно у злеті.
В полі жнуть жито, пшеницю.
Свіжу печуть паляницю.
Жали серпом колись колос,
Нині комбайн веде соло.
В місяці серпні малину
Чорну, мов вугіль, ожину
Можна у лісі зірвати,
Нею посмакувати.
Серпень завершує літо.
В школу підуть скоро діти.
Спокою мами не знають,
Ранці нові вибирають.
Теплим ще в серпні є море.
Перець росте, помідори,
Яблука, груші і сливи
Людям на радість, на диво.
Літа закінчиться біг,
Осінь прийде на поріг.