У синього моря фіалкові сни!
Ф-І-А-Л-К-О-В-І! Ти уявляєш, мій милий?
Фіалкові сни про квіти весни,
Про квіти весняні і пахощі сливи.
А хмарки дрімають, і місяць ясний
Співає про них свої мрії,
І відгомін серця його голосний
Весь смуток вечірній розвіє.
На небі багаття, багаття шумить.
Дзвенить і палає світанок.
І ніжно-рожевою стала блакить
Там, де прокинувся ранок.
Вже море стурбоване, море не спить.
І вітер, бурхливий й тривожний,
Крилом обнімає пісок і граніт,
І скелі, на ідолів схожі.
У моря існує єдина любов,
Одна серед тихого раю,
Коли воно з сонцем бачиться знов
І каже: "Б-Е-З-М-Е-Ж-Н-О К-О-Х-А-Ю".
