де твоє вирвано і кому там залишено
знаєш напевне авжеж
бо кров закипає бо хоче до тебе
а в тебе багато є меж
і серцю не смішно сміятися – смішно
та що взагалі ти верзеш
у бога в кишені без тебе є гірше
ніж в епіцентрі пожеж
де твоє випито і з ким перестелено
пам’ять не губить хвости
вона кожного дня нам так рани цілує
що передчасно розходяться шви
і вже птаху не треба летіти нікуди
і рибі не варто нікуди плисти
до неба не треба до тебе не треба
де ти де ти де ти ми ми ми
