Час підбивати підсумки, час підбирати мрії,
сніг нам летить за комір і в рукави,
ми так спішили вирости – кроками рік цей міряли.
каже йому хтось «дякую, що живий».
час малювати лінії, час все старе підкреслити
і відпустити з вдячністю за вікно,
випусти птаха з клітки – чорну свою депресію,
виклює птах із горла набридлий ком.
серце твоє прилюбиться – час вже нам потеплішати,
хай молоком розтане серцевий сніг.
сліпо би нам повірити, бо якщо ні, навіщо
всі ці слова, годинники і вогні?
виплач уламки дзеркала, викинь із криги кубики,
вчора, знай, вже відбулось давним-давно.
нове моє – незвідане – легко у шибки стукає.
я відчиняю
навстіж
своє вікно.
Аудіозапис на сайті: Поезія українською. Герда Соняш
Прекрасне тепло від Вашого твору 
