Думки, думки, думки
Їх так багато, просто безліч,
І всі вони присвячені тобі,
Щодень, щомиті,- лиш тобі,
Так хочеться кричати у душі,
Та я мовчу, ніби ввісні,
І крик щодень сильніше,
Ще сильніше волає у мені,
А навкруги лиш тиша,
Ніби ти спиш десь у вісні,
І лиш вони, мої думки,
Повільно, тихо так мене вбивають
І це не сон, це на яву,
Я і не сплю, але і не живу...
