Україна диво-квіткою
Розцвіла на ниві світу.
Граціозною лебідкою
Танцювала серед цвіту.
Розсипалася туманами,
Все чаруючи красою.
Розливалася лиманами,
Посміхалась нам з тобою.
Дарувала небо зоряне,
Обіймаючи ночами,
Віддавала серце зболене
Й душу, змучену смертями.
Так просила мирно жити нас…
Не почули рідну мати.
Все віддала б - і життя, і час,
Аби нам війни не мати.