Кохання вічного -немає.
Ця істина така проста.
Чого ж душа моя чекає?
Чого ж надія пророста?
Давним -давно було...Весною,
Коли сади буйно цвіли,
Ми познайомились з тобою.
І ми щасливими були.
Які вірші я написала!
Ти джерело моїх натхнень!
Та заздрість подруг -щастя вкрала.
Прийшов розлуки чорний день.
Ми почуття всі розгубили.
Кохання вічного нема...
Та знову виростають крила!
Підйомна сила підійма!
У небо синє і прозоре,
Чи наяву, чи то ві сні...
Знов посміхаються нам зорі-
Такі погожі і ясні!
І доки серце не спинилось -
Ти - джерело моїх натхнень!
Я не скажу , що я стомилась
Тебе чекати кожен день!
11.04.2020р. 19-06
