Який короткий нині світ,
як мало місця розгулятись.
Минуло тільки сотню літ,
а груди давлять часу ґрати…
Як низько впали небеса,
яке повітря непрозоре,
іржею сиплеться роса
і повнить ненависті море…
Який обмежений народ,
а може то звичайне стадо
чи від природи нагород
століттями чекають чада?
Які прокурені зірки,
просякли тупістю і зиском,
бо чистоту туман липкий
єхидно поглинає блиском…
20.04.2020
1 я про те ж...
зм1л1в народ...
збезц1нились його
чесноти...
ми маемо-
коловорот...
товчуть нас
можновладн1
боти...
що говорити?-
1 кому?
культура в багатьох
в1дсутня...
не т1сно лише
дурникУ...
бездумним телепням
1 трутням...
Дякую за в1рш.З повагою!