ЛЮБЛЮ КЛАСИКІВ ПОЕТІВ
Я люблю,класиків поетів
Солодку ізюминку у віршах.
Високу ноту у сонетів
І неповторність у піснях.
Люблю,благородне слово
Вишукане зі слів святе.
І коли є зміст у мові
І сяє,як сонце золоте.
Щоб ніжне ласкаве слово
Лилося,з серця як вода.
Дзвеніла рідна мова
Чарівна мелодії струна.
Щоб у поезії,Апостол поет
Зумів,донести зміст життя.
На вагу золота був сонет
І торкнулись ,душі слова.
Щоб думка,була ніжна ,світла...
Немов дитя,у пелюшці.
І щира ,сонячна привітна
Як медовий плід на грушці.
Пити,немов солодке вино
П'яніти,від самоцвіту.
Вело,до зір птаха крило
У тихий рай -щедре літо.
Слухати,про вічне святе
Очима поета бачити світ.
Зоріти,в небо голубе
Збирати, зоре квіт як мід.
Гарні вірші бальзам для душі
І віднайде,свого читача.
У темряві,запалює свічі
До пристані веде корабля.
Я ,люблю класиків поетів
Художника,майстра слова.
Народжене , з сюжетів
Читати, цікаве щось нове.
М. Чайківчанка.
Розумію Вашу любов до класиків. Учора сама перечитувала сонети Рильського
