Порятуй мене!
З цього світу,
Що на атоми
Розкладається щосекунди
Витягни вверх!
Я, можливо - не
Переживу світу
Смерті сього,
Та ні до Раю,
Ні Пекла -
Мені дороги не
Треба - я є і я
Буду лише сам
По собі - тільки
Як до тої
Останньої днини
Існування пам'яті
Тої про мене
В свідомості того
Життя, що останнє лишилося
Мене пам'ятати
Вже мертвого.
Просто мене
Порятуй - від
Землі той
Рідній забрати
У світ якийсь
Інший, мені
І нікому що
Досі ще невідомий...
