Скільки є невідомих могил по полях,
Скільки людських кісток по лісах, по ярах,
Бо не всі ми місця досі ще не знайшли,
Де герої в боях за Україну лягли.
А роки ідуть, не ідуть, а летять,
Молоденькі повстанці у могилах лежать.
Вони нас берегли, щоб ми були людьми.
Проти німців пішли і сусідки Москви.
Скільки їх за роки у боях полягло,
Скільки всього уже на землі відбуло,
А ми досі не можем всі могили найти.
Щоби честь хоч тепер їм належну дати.
Україна роки вже на волі живе,
Нове покоління у неї росте.
Хай знають вони своїх предків стежки,
І в історію впишуть їх криваві рядки.