Теплої червневої пори нас трьох було запрошено на День народження до Сергія. Це було не очікувано, але дуже приємно, бо в минулі роки ми тільки усно вітали його зі святом.
Зранку ми пішли в магазин по подарунок. Вибрали найкращий конструктор, адже від трьох гостей подарунок. В обідній час гарно вбрані, як дорослі, ми пішли на День народження.
На порозі нас зустрів іменинник ми його потягали за вуха, вручили дарунок і пішли в дитячу кімнату. Там було повно дітей: Сергій з дівчатами (сестрами Олею та Наташою) їхні родичі з Черкас Марина і Женька, Сергій малий, Наташка мала, Глобинці... Роздивлялися іграшки, грали в «Мамо, мамо, нитки рвуться», розглядали подарунки.
Нас покликали за стіл і розсадили по місцях. Усім насипали по мисці борщу, якого я в той час терпіти не могла. І зі словами, «Поки не з’їсте борщ, нічого добренького не дамо», Тьотя Таня залишила нас в кімнаті. Ну воно й зрозуміло, рідка страва в обідню пору - як закон, тим більше для малих дітей, але ж не тоді, коли я чекала добреників. Ми пили сітро, щоразу цокаючись склянками, всі їли першу страву, а я бовтала ложкою в повній мисці борщу і їсти його не збиралася. Далі тьотя Таня почала заносити салат з капусти, холодець, котлети, качку начинену гречаною кашею, все було ароматне та апетитне, всі після з’їденого борщу діставали смаколики, а я так само перемішувала борщ в мисці, бо дослухалася до сказаного і нез"ївши борщу іменинні страви сприймала тільки на нюх.
Коли всі наїлися, а я поколотила наїдок, то побігли гратися надвір. Хлопці грали в настільний футбол, ми з дівчатами готували делікатеси біля купи піску, потім всі побігли в яр, звідти на вигін. І розійшлися додому. Я вже встигла передягтися в старий одяг, аж тут прийшов іменинник кликати їсти солодке.
Так як і першого разу ми передяглися в нове і пішли святкувати, хоч вже без подарунку але з надією, що борщем вже мене частувати не будуть. Ми знову сіли на свої місця куштували налисники з сиром, з маком, пташине молоко, заливний кисіль, горішки, трубочки та смачний торт зі згущеним молоком. Ми знову вітали іменинника, їли смакоту, запивали клубничним компотом і святкували, як дорослі.
ID:
881905
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.07.2020 15:27:03
© дата внесення змiн: 11.02.2022 20:42:35
автор: Інна Рубан-Оленіч
Вкажіть причину вашої скарги
|
