Молоком заливає місто.
Терпне серце, мліє земля.
Осінь місту на шию намисто.
- Ти для чого і звідкіля?
Осінь місто вдягає в тишу.
Листям жовтим в траві рясниться.
Я з тим листям печаль полишу.
Було б щастя - не гріх поділиться!
- Ти для чого і звідкіля?
Я із осінню в двері з квітами.
Відпочине моя земля -
Зацвіте весною привітною!
Я для чого? Для щастя я!
Звідки я? Я з життя минулого!
Я для того, щоб осінь ця
Не здавалась такою похмурою!
