А пам’ятаєш: ти одна,
У цілім світі – хижа хуга,
І болем стиснуті вуста,
А в серці – виплакана туга?
І розумієш, що ніхто
Твій відчай чорний не почує,
Світ хаотичний , шапіто,
Не милує і не врятує…
І ти не знаєш до пуття
Чи далі жити, бо в тумані -
На грані смерті і життя,
На грані, друже мій, на грані…
Хто болю цього не пізнав –
Петлі від підлості і зради -
Не бачив лику цих почвар,
Не знає, що таке страждати…
Одне лише спасіння – Він
Дає душі надію й силу,
І ти живеш, бо Він – єдин
Врятує душу в горя хвилю…
І грає кольоровий світ,
Радіє, дихає, зітхає…
А теплий сонечка привіт
Живу надію зігріває…